Вікторія завжди мріяла про власну справу на землі, де все має свій сенс: від вирощеного зернятка до кінцевого продукту. Вона плекала цю мрію. Війна змусила її полишити звичне життя в Києві та шукати прихистку в тихому селі. Як не дивно, саме ці події підштовхнули до розвитку власної справи. Ця історія про те, як невизначеність можна перетворити на силу, як втілити мрію у час, здавалося б, несприятливий для бізнесу.
Вікторія родом з Донецької області. Навчалася в Харкові в політехнічному інституті, там прожила шість років, а далі життєвий шлях простягнувся до Києва – і закрутилося: п’ятнадцять років пропрацювала в банківській сфері, була начальником двох відділень, займала ряд інших посад, тобто мала чудово влаштоване життя. Проте з часом зрозуміла, що метушня великих міст їй не подобається. Донецьк, Харків, Київ – міста-мільйонники. У молоді роки Вікторії подобалося там жити, проте захотілося бути ближче до Землі. Насправді її завжди тягнуло до землі. Проте батьки вважали, що ці прагнення не мають перспективи, і спрямовували доньку іншим шляхом. До Вікторії ж із часом прийшло розуміння, що розквітають люди тоді, коли роблять ту справу, до якої лежить серце, коли роблять не для статусу чи виправдання очікувань інших.
До села переїхали разом із чоловіком із початком повномасштабного вторгнення. Панувала повна невідомість стосовно майбутнього. Проте, як каже Вікторія: «Вже тоді я знала, що там залишуся (сміється). Треба було за щось жити. Але ідея власного млина витала в повітрі ще до повномасштабної війни…» До втілення підштовхнуло обговорення потреб села на зборах громади. Саме тоді Вікторія дійшла думки, що потрібно діяти, і взялася до справи. Доводилося на ходу вчитися, оскільки ніколи не мала справи із виготовленням борошна. Наприклад, не знала, як визначити кількість і якість клейковини чи білка в борошні. Не знала, що це важливо. Дуже допомогли спеціалісти місцевого хлібзаводу. Вони одразу дали рекомендації, що саме необхідно зробити для успіху справи. Розказали про сертифікацію, документацію для того, щоб продукцію із борошна Вікторії можна було пропонувати навчальним закладам. Після того, як було підготовлено весь необхідний пакет документів, хлібзавод почав співпрацювати із млином Вікторії.
Особливість їх млина в тому, що борошно мелеться натуральними кам’яними розмельними системами, що сприяє збереженню корисного складу борошна. Великі промислові млини мелють металевими. Це впливає на якість борошна. Вікторія одразу почала робити цільнозернову муку, бо згідного з державними стандартами школи й садочки забезпечуються виробами саме з цього борошна. Великі постачальники не завжди мають змоги виготовляти цільнозернове, тому виходять зі становища таким чином, що додають до звичайного борошно висівки і це подають як цільнозернове. Млин же Вікторії виготовляє саме цільнозернове. Воно чудової якості. Керівники дитячих закладів відзначили, що діти почали більше, ніж раніше, їсти хліб. Цей фідбек окрилив, дав стимул розвиватися.
За кошти гранту від РЦ ГУРТ та Міжнородної організації праці Вікторія придбала для млина аспіраційну систему. Завдяки їй борошно стає чистішим, млин працює краще, довше і виробляє більше борошна за ту саму одиницю часу.
Також кошти цільового фінансування було використано на придбання зерноочисної машини. Придбана машина дозволяє не лише якісно очищати зерно від домішок, але й заощаджує час та сили. Машина очищує до 300 кг за 1 годину проти 1 дня за той же об’єм зерна, якщо очищати вручну. Також зерноочисну машину зможуть брати в оренду односельці. Це вигідно і мешканцям села, і млину.
Завдяки використанню цільового фінансування було суттєво розширено виробництво, збільшено об`єми продажів та скорочено строки постачання борошна клієнтам. Завдяки придбаному обладнанню створено додаткові можливості для збуту продукції та отримано конкурентні переваги на ринку.
Партнери Сімейного млина Нагорних (школи та дитячі садочки) почали робити більше замовлень, бо відзначають, що діти з більшим бажанням споживають хлібопродукти, які спечені із борошна Вікторії. Тобто від цього виграв і хлібозавод.
Підтримка донорів стала важливим кроком для масштабування бізнесу та впровадження інноваційних підходів у виробництво якісного продукту.
Допомогло Вікторії не лише отримане фінансування від Ресурсного центру ГУРТ, але й тримісячні онлайн навчання у кращих тренерів Міжнародної організації праці. Воно надихало, структурувало.
Млин дає роботу двом офіційно влаштованим працівникам і далеко не одному сезонному працівникові. У селі не так багато можливостей знайти роботу, тому робочі місця в млині цінуються.
Вікторія взяла в оренду поля і готує їх для посіву, оскільки хоче вирощувати власне збіжжя для свого борошна. Робить це для того, щоб точно знати, що зерно вирощене згідно з бажаними високими стандартами. Окрім того, що поля розташовані в екологічно чистій місцевості Житомирщини, де не було бойових дій, Вікторія хоче особисто контролювати процес вирощення.
Головна порада всім підприємцям – це не здаватися. Її млин проходить через безліч випробувань. Буває так, що не можна все прорахувати, спрогнозувати. Проте все одно треба йти вперед, не зважати на перепони. Вікторія кожен ранок просинається із вірою і бажанням рухатися і не відступати. Труднощі дають необхідний цінний досвід. Без нього неможливо рухатися далі. Треба попри все йти до мрії. В Україні є можливості вчитися і розвиватися.
Вікторія мріє масштабуватися. На землях її села добре росте жито, тому вона хоче працювати із ним, а для цього планує брати ще землі в оренду і вирощувати жито самостійно. За її оцінками, продукцією її млина можна повністю покрити потреби області в житньому борошні. Також Вікторія хоче виходити на експорт. Наприклад, в ОАЕ дуже люблять вироби із житнього борошна саме Українських виробників.
Млин Вікторії — це не просто підприємство, це живий доказ того, що навіть у найважчі часи можна знайти своє покликання і збудувати успішну справу, яка приносить користь і дарує надію.
Рецепти успіху підприємців-учасників тренінгів «Розпочни і вдосконалюй свій бізнес» та конкурсу грантів, які проводилися Ресурсним центром ГУРТ у межах проєкту «Попередження трудової експлуатації та торгівлі людьми, підтримка розвитку підприємництва та соціальних партнерів в Україні», впроваджуваним Міжнародною організацією праці за фінансування Уряду Бельгії та за підтримки Міністерства економіки України.
